5 червня День працівників водного господарства України

УПРАВЛІННЯ КАНАЛУ ДНІПРО-ІНГУЛЕЦЬ І ЙОГО КОЛЕКТИВ

Вода - синонім усього живого на землі. А вчені доводять, що вона, мов жива істота, має пам'ять, по – різному реагує на лагідні та брутальні слова. Ось яке диво природи вода! З нею тісно переплітається життя працівників управління каналу Дніпро-Інгулець – величезної споруди, витвору рук людських: 33 кілометри каналу обрамлені залізобетоном, ще 117 по руслу річки Інгулець вода мчить до Карачунівського водосховища. А вже звідти – за прямим призначенням – для жителів Кривого Рогу і його промислових підприємств, промивки та оздоровлення самої річки.

Цей розмірений плин води регулюють працівники каналу Дніпро-Інгулець, який вже 23 роки очолює Віктор Панасович Бурлака, відзначений за працю Грамотою Верховної Ради України, нагрудним знаком «Почесний працівник Держводгоспу україни». Завдяки йому виробничо-адміністративний корпус УКДІ і сам канал стали справжньою окрасою сіл Великої Скельової та Миронівки, що в Світловодському районі, роботою забезпечені 150 осіб.

УКДІ – унікальне, цікаве, врешті, незвичне виробництво. Тож, шановні читачі, пропонуємо вам ближче познайомитися з людьми та основними виробничими підрозділами управління каналу Дніпро-Інгулець.

ГОЛОВНА НАСОСНА СТАНЦІЯ

Повз річку Обломіївку і штучно створений ставок рухаємося до головної насосної станції УКДІ. Вона заховалася у чудовому обрамлені природного і створеного людською працею ландшафту. З одного боку – Цибульниківська затока, звідки качають воду. З іншого – сад, де ростуть яблуні, вишні, горіхи, чорноплідна горобина, самшит, ялівець козацький, туя. Навіть під електроопорою розбили клумбу. А взагалі квітники займають 10 соток. Працівники обробляють город, де вирощують картоплю, овочі (є з чого обіди варити ), ще й фрукти сушать , щоб пити вітамінні узвари. Диво-садом займається агролісомеліоратор УКДІ, людина одержима своєю справою Василь Борисенко. У нього вистачає роботи цілий рік.

Віктор Бурлака зізнався: "Милуючись цією красою, я заряджаюся позитивною енергією, заспокоююся". І вважає, що такому обрамленню і приміщення насосної має відповідати. Тому тут триває косметичний ремонт: всі бетонні колони обшиті металовагонкою, поступово замінюють вікна на енергозберігаючі метало-пластикові, за євростандартами відремонтовані кабінети, стару систему опалення замінили новою, розпочато зовнішнє оздоблення будівлі.

Тричі на головній насосній замінювали рибозахисні споруди на більш ефективні, тепер їхня ефективність перевищує 80 %. Органи держрибохорони претензій не мають.

Також проводять заміну старих тиристорних збуджувачів насосно-силових агрегатів на якісно нові, які управляються цифровими мікропроцесорами. Це дає змогу автоматизувати процеси запуску, включаючи підготовчий період, і підвищує надійність роботи всього агрегату. Вже придбано 4 таких пристрої в Олександрійському НВО «Етал». Підтримуючи заклик голови обласної державної адміністрації Сергія Ларіна «Купуй Кіровоградське!», управління каналу налагодило з «Еталом» партнерські стосунки.

18 людей різного віку і з різним стажем роботи трудяться на головній насосній станції. Очолює колектив Сергій Бурлака.

РУСЛО КАНАЛУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ДІЛЬНИЦЯ

Експлуатаційна дільниця розташована в Миронівці, – це впорядкований адміністративно-господарський корпус, новий ангар, повне забезпечення засобами індивідуальної малої механізації – 14 кущорізів, мотоямобур, мотообприскувач, бензоелектрогенератор та інша мала механізація. Навесні працівники дільниці білять гідроспоруди та бордюри, що розташовані вздовж русла, займаються іншими роботами. Вздовж доглянутої території русла каналу якраз працювала чимала бригада експлуатаційної дільниці. Чоловіки кущорізами косили траву.

Сьомий рік очолює експлуатаційну дільницю Володимир Лисенко. Розповідає, що її працівники прискіпливо стежать за санітарним станом каналу, у них вистачає роботи не тільки влітку, а й взимку. Весною та літом вони тричі обходять всю територію вздовж русла каналу, скошуючи 170-180 гектарів трави, протягом зими вирізають 16 гектарів чагарникових рослин (лозняку ). Ось уже четвертий рік, як вивели карантинні бур’яни. Тож чистота і порядок, краса в УКДІ – це заслуга працівників експлуатаційної дільниці.

НАСОСНА СТАНЦІЯ ДРУГОГО ПІДЙОМУ

Нагадую, що вона знаходиться на виїзді з Миронівки. І якщо від Великої Скельової до Миронівни 6 кілометрів, то по руслу каналу від першої до другої насосної станції – дев’ять кілометрів. Друга насосна обслуговує русло каналу до бистроплину в с. Костянтинівці, а звідтіль – до Олександрійського водосховища.

На другій насосній також милує око впорядкована територія. Щоправда, тут працює менше людей, ніж на головній насосній. Не дуже свідомі громадяни кидають у канал сміття, в тому числі пластикові пляшки, тому є тут сміттєзахисні решітки. Спеціалісти також пильнують, щоб насосні агрегати завжди були у повній "бойовій" готовності.

До слова сказати, якість води у руслі постійно контролюють працівники державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання".

ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА ЛАБОРАТОРІЯ

Якщо канал здали в експлуатацію у грудні 1988 року, то лабораторія з’явилася на два роки пізніше. Її обладнали у виробничо-адміністративному корпусі. Невеликий колектив – сім осіб – займається творчою і навіть науковою працею. Не тільки ремонтують, обслуговують усе електрообладнання, що є в управлінні, а й постійно вишукують найновішу техніку, при цьому використовуючи те, що найбільше підходить виробництву. Самі випробовують засоби захисту, а навесні в лабораторії навіть імітують пуск насосно-силових агрегатів, доробляють і розробляють різноманітні електросхеми. Потрібно їх поновити – будь ласка, на новому плотері (уявіть собі чималенький метровий принтер), за декілька хвилин можна роздруковувати креслення, навіть найскладніші, на папері формату А1.

Є документи, що свідчать про високу теоретичну і практичну спроможність лабораторії, бо з честю пройшла атестацію ДП «Кіровоградстандартметрологія» і акредитацію Держгірпромнагляду України. Начальник лабораторії Микола Полтавець жартома (та в кожному жарті є крихта істини) називає лабораторію мозковим центром УКДІ.

ГРУПА МЕХАНІЧНОЇ НАЛАДКИ

Очолює її Василь Степанович Вовк. Не зважаючи на те, що цей колектив дещо менший за чисельністю від електролабораторії, та вони стовідсотково і вчасно виконують усю необхідну роботу (а це дуже точна і скрупульозна робота) для налагоджування гідромеханічного обладнання, насосно-силових агрегатів, тощо. В їхньому розпорядженні є два токарних та один карусельний верстати, радіально-свердлильна установка та все інше необхідне обладнання.

ВИРОБНИЧА БАЗА

Вона складається з двох підрозділів. У машинно-тракторному парку, який очолює молодий спеціаліст Вадим Швець є декілька одиниць автомобілів різної тоннажності, екскаватори, трактори. Нещодавно відремонтували бокс, поставили підйомник, щоб було зручніше ремонтувати техніку. Є і дизель-електростанція (а забігаючи наперед, скажу, що всього їх 4, найпотужніша (100 кВт ) – на головній насосній, і у випадку відключення електроенергії дизель-електростанції безперебійно забезпечують роботу життєво важливих приладів та установок (освітлення, дренажних насосів і т.і.) . Для боротьби зі сніговими заметами спеціально обладнано трактор Т-150К.

Колектив машино-тракторного парку – люди переважно молоді, закохані у свою професію.

Ремонтно-будівельна дільниця – це такий собі невеликий заводик, оснащений бетонним вузлом, столярним, циркулярним, рейсмусним верстатами. Тут виготовляють для власних потреб практично все необхідне для ремонту виробничих будівель, підтримання у належному стані території управління каналу Дніпро-Інгулець: столярні вироби, тротуарну плитку (фігурну і пряму), бордюри, залізобетонні стовпчики для огорож тощо. Спочатку роблять, а потім використовують ці ж вироби для ремонту, в тому числі бетонного русла каналу. Тому начальник ремонтно-будівельної дільниці Петро Билина за якістю слідкує дуже суворо.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

Начальник управління каналу Дніпро-Інгулець Віктор Бурлака за 23 роки, повірте, зробив все можливе, щоб УКДІ стало підприємством зразковим. Особливу увагу приділяє соціальним питанням. В цьому йому допомагають головні спеціалісти, завдяки яким, управління працює стабільно. Це головний інженер Микола Цюпяшук та його команда: головний енергетик Андрій Кушніренко, головний механік Анатолій Горбунов, головний фахівець по охороні праці та техніки безпеки Віталій Яровий, керівники підрозділів, про які я вже говорила вище.

Ерудовані, комунікабельні працівниці Тетяна Горбунова, Наталія Бакаєва та Валентина Цюпяшук очолюють бухгалтерію, планово-економічний та ремонтно-експлуатаційний відділи.

Голова профспілкової організації Олександр Панченко турбується про побутові умови працівників на робочих місцях, про їхнє дозвілля. На усіх виробничих підрозділах облаштовані кімнати відпочинку. В обідню перерву тут можна і відпочити, і пообідати, адже є холодильник, мікрохвильова піч, електрочайник, телевізор. Не залишається поза його увагою і спортивно-масова робота. Створено футбольну команду «Дніпро-Інгулець», управління каналу придбало для своїх працівників тенісний та більярдний столи, а також два комплекти футбольної форми, м’ячі для учнів місцевої Великоскельовської сільської школи.

На особистому рахунку Віктора Бурлаки, цікавого співрозмовника, добре обізнаного не лише у своїй галузі, а й в питаннях історії та культури України, рідного краю, чимало добрих справ. Недарма колектив каналу, жителі Великої Скельової та Миронівни поважають Віктора Панасовича - людину принципову, чуйну та доброзичливу водночас, за те, що переймається проблемами громади, за його піклування про кожну людину зокрема і про всіх. Він пишається своїм колективом, підприємством, живе його нинішніми турботами, дбає про його розвиток і його майбутнє. Це його стиль життя, це стиль його роботи.

Вікторія Архипова