ВЕТЕРАНИ ПРАЦІ
УПРАВЛІННЯ КАНАЛУ ДНІПРО-ІНГУЛЕЦЬ
-
СПРАВЖНІ ПАТРІОТИ
СВОГО ПІДПРИЄМСТВА
Канал
Дніпро-Інгулець введений в дію у 1988 році. Це були складні роки перебудови,
тому новоствореному управлінню каналу довелося приймати об’єкти зі незначними
недоробками, а деякі взагалі не були
побудовані. Через це на долю працівників-експлуатаційників випало чимало
випробувань. Вони водночас старалися належно виконувати плани подачі води на
зрошення земель в Кіровоградській області та на промивку ріки Інгулець по
договорах з підприємствами Криворізького залізорудного басейну, усувати
недоробки будівельників, займатися благоустроєм прилеглих територій,
будівництвом житла для спеціалістів, тощо. Колектив з честю поборов ці труднощі
і до цього часу впевнено розвивається як в технічному, так і в
соціально-культурному напрямках.
Не
покладаючи рук, з вірою в краще майбутнє з перших днів трудилися тоді молоді
працівники, а нині ветерани праці. Це – Поліна Юхимівна Ваврик, яка з часу
початку роботи управління очолила планово-економічний відділ. Дякуючи її
високому професіоналізму і наполегливості, ми вдало взяли старт у своєму
розвитку. ЇЇ чоловік Петро Павлович Ваврик працював у
ПМК-68 виконробом на будівництві головної насосної станції, а в 1991 році
перейшов на роботу в управління каналу Дніпро-Інгулець на посаду начальника
цієї ж насосної. Багато його раціоналізаторських пропозицій впроваджено на
цьому об’єкті. В управлінні він удостоєний почесного звання заслуженого
працівника Держводгоспу України. Зараз подружжя Вавриків перебуває на заслуженому відпочинку.
Молодий
спеціаліст Микола Григорович Цюпяшук, після
закінчення вищого навчального закладу, прийшов працювати в ПМК-68, трудився на будівництві насосної
станції другого підйому, а в 1989 році став її начальником, перейшовши на
роботу в УКДІ. Микола Григорович – висококваліфікований фахівець, умілий,
енергійний, ініціативний і відповідальний керівник, вимогливий до себе і до
підлеглих. Зважаючи на високий професійний рівень Миколи Григоровича, у 1998
році його перевели на посаду головного інженера управління каналу. Микола Цюпяшук нагороджений Почесною грамотою та іменним
годинником Держводгоспу України.
З 1991
року в управлінні каналу працює і його дружина – Валентина Калениківна Цюпяшук. Нині вона
очолює виробничо - експлуатаційний відділ.
Заслужений працівник Держводгоспу України
Анатолій Володимирович Горбунов із 1988 року працює головним механіком
управління. Одночасно з ним прийшла в наш колектив і його дружина Тетяна
Дмитрівна Горбунова. Вона спочатку була економістом з праці та зарплати, та з
1999 – головний бухгалтер управління. Математичний розум і логіка ще ні разу її
не підвели.
Вроджений бухгалтер, вона не любить "роботу
без кордонів", адже бухгалтерія – це дуже чітка справа, де все має свій
початок, розвиток і логічне завершення.
Хочу,
хоча б коротко, як кажуть , одним рядком, сказати і про інших працівників
управління каналу Дніпро-Інгулець, бо, повірте, всі вони того варті.
З 1989
року насосну станцію другого підйому очолює Віктор Іванович Швець.
Петро
Андрійович Билина, заслужений працівник Держводгоспу
України, працює в управлінні з 1989 року начальником ремонтно-будівельної
дільниці. Дільниця оснащена бетонним вузлом, столярним, циркулярним, рейсмус
ним верстатами. Тут для власних потреб виготовляється практично все необхідне
для ремонту виробничих будівель, адже територію управління слід підтримувати у
належному стані: столярні вироби, тротуарна плитка, бордюри, залізобетонні
стовпчики для огорож тощо.
20
років головним фахівцем з охорони праці та техніки безпеки працює в управлінні
Віталій Платонович Яровий. Вимогливий в першу чергу до себе, він дбає про
соціальні умови та безпеку праці, забезпечення робітників спецодягом і взуттям,
засобами індивідуального захисту.
З
ПМК-68 в управління каналу у 1988 році на посаду інженера-електрика головної
насосної станції перейшов Віктор Амірович Хайруллін. Останні три роки він працює провідним інженером
– метрологом в електротехнічній лабораторії.
В
управлінні каналу Дніпро-Інгулець є чимало спеціалістів, у яких є чому
повчитися молодим фахівцям. Ось хоча б взяти машиністів насосних установок
головної насосної станції Миколу Миколайовича Живолупа, Віктора Миколайовича
Швеця, Олександра Миколайовича Пархоменка. Їхній спільний стаж роботи в
управлінні – 66 років, майже порівно на кожного.
А машиніст
насосної станції другого підйому Іван Іванович Микуланинець
успішно працює з 1990 року.
Як уже
помітили читачі, в управлінні каналу Дніпро - Інгулець трудиться чимало
сімейних династій. До таких відносяться і водії автобусів брати Швеці – Микола
Харитонович та Василь Харитонович, які працюють в управлінні з 1990 року. Водій
Микола Андрійович Дуденко в управлінні понад 20
років. Цим відповідальним чоловікам доручено перевезення людей.
А
Сергій Іванович Григоренко – водій вантажівки.
Не
можна не сказати й про працівників інших служб, які трудяться в управлінні
понад 20 років. Це технік-диспетчер машинного двору Ніна Іванівна Федорус, начальник
аналітично-диспетчерського відділу управління Алла Анатоліївна Бурлака,
сторожі Станіслав Анатолійович Антипенко, Катерина Григорівна Сірик, Любов Миколаївна Швець, прибиральниця Олександра
Іванівна Пархоменко.
Приклад
ставлення працівників УКДІ до своїх обов’язків – справжній взірець професійної
роботи, нелегкої, але такої потрібної людям.
Начальник управління
каналу Дніпро-Інгулець
Віктор Бурлака