УПРАВЛІННЯ КАНАЛУ ДНІПРО_ІНГУЛЕЦЬ І ЙОГО КОЛЕКТИВ

      Вода - синонім усього живого на землі. А вчені доводять, що вона, мов жива істота, має пам'ять, по – різному реагує на лагідні та брутальні слова. Ось яке диво природи вода! З нею тісно переплітається життя працівників управління каналу Дніпро-Інгулець – величезної споруди, витвору рук людських :
33 кілометри каналу обрамлені гранітом, ще 117 по руслу річки Інгулець вода мчить до Карачунівського водосховища. А вже звідси – за прямим призначенням – для жителів Кривого Рогу і його промислових підприємств.
      Та тільки на папері все так швидко. Цей розмірений плин води регулюють працівники каналу Дніпро-Інгулець, який понад 20 років, з дня пуску, очолює Віктор Панасович Бурлака. Завдяки йому виробничо-адміністративничий корпус УКДІ і сам канал стали справжньою окрасою Великої Скельової та Миронівки, роботою забезпечені понад 140 осіб. На прикладі керівника вони повсякчас відчувають, що таке господарський, навіть патріотичний підхід до справи, якою займаєшся, до навколишнього середовища.
      Ось тільки шкода, що вода управління каналу потрібна щонайбільше два-три місяці, решту часу працівники займаються підготовкою каналу до наступного сезону.
      Ця публікація на основі фотофактів із життя колективу дозволить вам, шановні читачі, ближче познайомитися з людьми та основними виробничими підрозділами управління каналу Дніпро-Інгулець.

      ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА ЛАБОРАТОРІЯ

      Якщо канал здали в експлуатацію у грудні 1988 року, то лабораторія з’явилася на два роки пізніше. Її обладнали у виробничому корпусі. Невеликий колектив – 7 осіб – займається творчою і навіть науковою працею. Не тільки ремонтують, обслуговують усе електрообладнання, що є в управлінні, а й постійно купують найновішу техніку, при цьому використовуючи те, щонайбільше підходить виробництву. Самі випробовують засоби захисту, в лабораторії навесні навіть імітують пуск насосно-силових агрегатів, доробляють і розробляють різноманітні схеми. Потрібно їх поновити – будь ласка, на новому плотері (уявіть собі чималенький метровий принтер), за декілька хвилин можна роздруковувати креслення, навіть найскладніші, на папері формату А1.
      Є документи, що свідчать про майже наукову поважність, високу теоретичну і практичну спроможність лабораторії, бо з честю пройшла атестацію Кіровоградського держстандарту і акредитацію Міністерства соціальної політики України. Начальник лабораторії Микола Полтавець жартома (та в кожному жарті є крихта істини) називає лабораторію мозковим центром УКДІ.
      Розповідь можна продовжувати ще довго. Але, гадаю, достатньо і цієї короткої характеристики, щоб переконатися, наскільки тут все серйозно і ґрунтовно. Залишається познайомитися з професійним колективом лабораторії.

      ВИРОБНИЧА БАЗА

      Вона складається з двох підрозділів, і кожний з них має своє призначення. У машинно-тракторному парку є декілька одиниць автомобілів різної тоннажності, екскаватори, трактори. Нещодавно відремонтували бокс, поставили підйомник, щоб було зручніше ремонтувати техніку. Є і дизель-електростанція (а забігаючи наперед, скажу, що всього їх 4, найпотужніша ( 100 кВт ) – на перший насосній, і у випадку відключення електроенергії дизель-електростанції в аварійному режимі безперебійно подають електроенергію.
      Колектив машино-тракторного парку – люди переважно молоді, закохані у свою професію.

      РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА ДІЛЬНИЦЯ

      Ремонтно-будівельна дільниця – це такий собі невеликий заводик, оснащений бетонним вузлом, столярним, циркулярним, рейсмусним верстатами. Тут виготовляють для власних потреб практично все, що необхідно, щоб ремонтувати виробничі будівлі, підтримувати у належному стані територію управління каналу Дніпро-Інгулець: столярні вироби, тротуарну плитку, фігурну і пряму, бордюри, залізобетонні стовпчики для огорож тощо. Спочатку роблять, а потім використовують ці ж вироби для ремонту, в тому числі бетонного русла каналу. Тому начальник ремонтно-будівельної дільниці Петро Билина за якістю слідкує дуже строго.

      ГОЛОВНА НАСОСНА СТАНЦІЯ

      Повз річку Обломіївку, штучно створений ставок ( в народі кажуть " Сторубльовий " ) рухаємося до головної насосної станції №1. Вона заховалася у чудовому обрамлені природного і створеного людською працею ландшафту. З одного боку – Цибульниківська затока, звідки качають воду. З іншого – сад, де росте майже 2 тисячі плодових та листковохвойних дерев, понад 2 тисячі кущів: яблуні, вишні, горіхи, чорноплідна аронія ( горобина ), самшит, ялівець козацький, туя. Навіть під електроопорою розбили клумбу. А взагалі квітники займають 980 квадратних метрів. Працівники першої насосної станції обробляють город, де вирощують картоплю; овочі (є з чого обіди варити ), ще й фрукти сушать , щоб пити вітамінні узвари.
      Диво садом займається агролісомеліоратор УКДІ, людина одержима своєю справою Василь Борисенко. У нього вистачає роботи цілий рік.
      Начальник управління каналу Дніпро-Інгулець Віктор Бурлака зізнався: " Милуючись цією красою, я заряджаюся позитивною енергією, заспокоююся ". І вважає, що такому обрамленню і приміщення насосної має відповідати. Тому тут триває косметичний ремонт: всі бетонні колони обшиті металовагонкою, почали замінювати вікна на енергозберігаючі метало-пластикові, за євростандартами відремонтовані кабінети, стару систему опалення замінили новою, заплановано зробити зовнішнє оздоблення будівлі.
      Тричі на першій насосній замінювали рибозахисні споруди, тепер їхня ефективність сягає 80 %. У рибінспекції претензій не має.
      Перша насосна повністю комп’ютеризована. В колективі трудиться 18 чоловік, люди різного віку і з різним стажем роботи, хтось працює всі 20 років, інші – рік-два.
      Саме звідси, з першої насосної, починає свій шлях русло каналу. І з 15 травня по 5 червня буде перекачано 35-млн.кубічних метрів води.

      РУСЛО КАНАЛУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ДІЛЬНИЦЯ

      Експлуатаційна дільниця розташована у Миронівці. По дорозі, рухаючись вздовж каналу, з яскраво розмальованих бігбордів з написом " Держводгосп України " можна прочитати інформацію про те, що ось тут, наприклад, вхідний, а тут вихідний портал тунелю № 1. До речі, тут добре видно, з якою величезною швидкістю рухається вода, а там – спуск до виходу другого тунелю. І такі бігборди-вказівники є біля кожного виробничого підрозділу.
      Вздовж доглянутої території русла каналу якраз працювала чимала бригада експлуатаційної дільниці. Чоловіки кущорізами косили траву.
      Володимир Лисенко п’ятий рік очолює експлуатаційну дільницю. Розповідає, що її працівники прискіпливо стежать за санітарним станом каналу, у них вистачає роботи не тільки влітку, а й взимку.
      Весною та літом вони тричі обходять всю територію вздовж русла каналу, скошують 170-180 гектарів трави, протягом зими вирізають 16 гектарів чагарникових рослин (лозняку ). Ось уже другий рік, як вивели карантинні бур’яни.
      Дільниця – це впорядкований адміністративний корпус, новий ангар, повне забезпечення засобами індивідуальної малої механізації – 15 кущорізів. Навесні працівники дільниці білять усі гідроспоруди, що розташовані вздовж русла тощо.

      НАСОСНА СТАНЦІЯ №2

      Нагадую, що вона знаходиться на виїзді з Миронівни. І якщо від Великої Скельової до Миронівни 6 кілометрів, то по руслу каналу від першої до другої насосної станції – 9 кілометрів. Друга насосна обслуговує русло каналу до бистротока в с. Костянтинівці, а звідтіль – до Олександрійського водосховища.
      На другій насосній також милує око впорядкована територія. Щоправда, тут працює менше спеціалістів, ніж на першій насосній. Не дуже свідомі громадяни кидають у канал сміття, в тому числі пластикові пляшки, тому є тут сміттєзахисні решітки. Крім того, щогодини потрібно заміряти рівень води, щоб він був стабільним, не допустити перевитрат електроенергії, адже за декілька кілометрів від підходу до станції та неподалік від вихідного порталу № 1 є транзитне водосховище, яке за порівняно короткий час може акумулювати до 1 млн. куб. м води. Спеціалісти також пильнують, щоб насосні агрегати завжди були у повній " бойовій " готовності.
      До слова сказати, якість води у руслі постійно контролюють працівники державного промислового підприємства " Кривбаспромводопостачання ". У день мого відрядження в управління каналу Дніпро-Інгулець вони якраз приїхали з черговою перевіркою.

      КОРОТКИЙ ЕПІЛОГ

      Начальник управління каналу Дніпро-Інгулець Віктор Бурлака за 20 років, повірте, зробив все можливе, щоб УКДІ стало підприємством зразковим. Особливу увагу приділяє соціальним питанням.
      Н а усіх виробничих підрозділах є впорядковані кімнати відпочинку. В обідню перерву тут можна і відпочити, і поїсти, адже є холодильник, мікрохвильова піч, електрочайник, телевізор.
      Віктора Панасовича поважають у колективі як людину принципову, чуйну та доброзичливу водночас, за його піклування не тільки про підприємство, а й про кожну людину зокрема, за всіх у цілому. Його увагу відчула і я. Віктор Панасович люб’язно супроводжував мене по каналу Дніпро-Інгулець, виявився цікавим співрозмовником. Відчувалося, що він пишається своїм колективом, підприємством, живе його турботами нинішніми і майбутніми, дбає про його розвиток.

     Вікторія Архипова