ДЛЯ НЕЇ БУХГАЛТЕРІЯ - ЯК ПІСНЯ

ДЛЯ НЕЇ БУХГАЛТЕРІЯ - ЯК ПІСНЯ

 

У серпні 1988 року у Великій Скельовій Світловодського району народилася нова організація - управління каналу Дніпро-Інгулець. І хоча ще не було наказу про створення управління, його керівникові Віктору Панасовичу Бурлаці разом з технічними питаннями доводилося займатися й не менш важливим - кадровим, до якого ставився надто вимогливо.

 

Тож і запросив на роботу под­ружжя Горбунових. Анатолія Во­лодимировича - головним механіком, а через місяць і його дружині запропонував посаду головного бухгалтера. Тоді Те­тяна Дмитрівна відмовилася. Відверто зізнається, що трохи злякалася, погодилася на вже звичну і знайому для неї робо­ту  економіста, адже після Вільшанської    десятирічки, звідки родом, закінчила економічний факультет Одеського інституту народного господарства. За фахом працювала в Росії на військовому заводі, згодом ревізором  кон­трольно-ревізійного уп­равління, начальником бюджетної  інспекції Вільшанського району.

В УКДІ Тетяна Дмит­рівна почала працювати економістом з праці та зарплати. Зібрана, діло­ва, уважна, вона викону­вала свої обов'язки вчас­но і якісно. Тож коли го­ловний бухгалтер звільнився, Віктор Пана­сович знову запропону­вав їй очолити бухгалте­рію організації. Та й цього разу жінці було трохи ляч­но, але, разом з тим, дуже хоті­лося спробувати свої можли­вості на новому поприщі, та й незручно було відмовляти вдруге. Так Тетяна Дмитрівна Горбунова у 1999 році стала головним бухгалтером УКДІ. Пані Тетяна вдячна всім, хто їй тоді допома­гав, як кажуть, "ставати на ноги" та справлятися з новими обо­в'язками і в УКДІ, зокрема,   тодішньому заступнику головно­го бухгалтера Наталії Георгіївні Мелентьєвій, і в Держводгоспі України.

Тепер Тетяна Дмитрівна Горбунова впевнено говорить, що їй подобається обрана про­фесія. Математичний розум і логіка пані Тетяну не підвели. Переконалася, що вона вроджений бухгалтер, просто до "своєї" професії не відразу прийшла. Жінка не любить, як сама говорить "роботу без кор­донів", а бухгалтерія - це дуже чітка справа, де все має свій по­чаток, розвиток і логічне завер­шення. Десь щось не так - і не має  математичного результату, десь упустив хоча б одну проводку - і "вередують" всі інші цифри. Це як пазли, як гра, яку наприкінці робочого дня потрібно закінчу­вати так, щоб всі документи були в повному порядку. "Якщо і ба­ланс грає, і дебет з кредитом схо­дяться - це ж просто пісня", - го­ворить вона.

Воно-то так, але скільки "репе­тицій" потрібно провести, щоб досягти такого результату. Головний бухгалтер УКДІ постійно працює над собою: читає та  вив­чає спеціальні фахові журнали, різноманітні інструкції, закони; якщо отримує з банку будь-який документ - відразу вносить його в комп'ютер, який давно і швид­ко освоїла і здійснює на ньому аб­солютно всі операції.

Жартує, що тепер навіть пи­сати розучилася.

Колись вона мала гарних на­ставників, згодом сама стала наставником. "До нас після за­кінчення технікуму майже одно­часно прийшли відразу четве­ро дітей", - це Тетяна Дмитрів­на так говорить про своїх колег, двох Наталь, Тетяну і Олексан­дра. "Десь півроку з ними зали­шалася після роботи, старала­ся передати набуті практичні, теоретичні знання. Дівчата тут і заміж вийшли, Олександр Демидчук одружився. Тепер Тетя­на Дмитрівна чекає з декрету Наталю Бурлаку, Наталю Бутовську і Тетяну Демидчук. А зас­тупник головного бухгалтера Олександр Демидчук їй допомагає за трьох. До речі, майже всі дівча­та, працюючи в УКДІ, вступили до вищих навчальних закладів, а Олександр прийшов в УКДІ після закінчення інституту.

Пані Тетяна молодих колег на­зиває дітьми, бо й своїх двох має. Син Станіслав живе і працює в Дніпропетровську, Донька Ната­ля закінчила Києво-Могилянську академію, зараз - молодший науковий співробітник інституту економічних досліджень і політичних консультацій, захоплюється фотосправою, гарно ви­шиває - мама навчила, бо ж ви­шивка для Тетяни Дмитрівни заняття для душі.

Ось уже 11 років бухгалтерія - рідна стихія Тетяни Дмитрівни, в якій вона  впевнено почувається. Задоволена, що на своєму життє­вому шляху зустріла таку люди­ну як Віктор Панасович Бурлака, з яким склалися абсолютно довір­ливі стосунки. Головного бухгал­тера Віктор Панасович характери­зує коротко: "Грамотний, толковий спеціаліст, з нею легко і впевнено працюється, бо ніколи не до­пустить зловживань чи порушень". Як людина толерантна, Тетяна Дмитрівна старається з усіма на­лагодити гарні стосунки, та разом з тим вона вимоглива  в роботі. Та одне не заважає іншому.

                                                                                 

                                                                                                                            Вікторія Архипова