ЗІБРАНИЙ, ВИСОКООСВІЧЕНИЙ, ДИПЛОМАТИЧНИЙ

      21 рік Микола Григорович Цюпяшук незмінно працює в управлінні каналу Дніпро-Інгулець і вважає УКДІ свої найбільш вдалим професійним проектом, бо надзвичайно любить свою роботу, а , погодьтеся , не кожному щастить працювати там, де подобається. Хоча, як не дивно, професію він не обирав. Просто двоюрідний брат уже вчився в Українському інституті інженерів водного господарства в Рівному, сюди ж вирішив вступати і Микола. Вчився охоче, все йому було цікаво. Тож у 1983 році отримав червоний диплом і фах інженера – гідротехніка.       За направленням Микола Цюпяшук поїхав далеко від батьківського дому, залишивши рідне село з гарною назвою Світязькі Смоляри, що у Шацькому районі Волинської області. З краю соснових лісів приїхав разом з дружиною і однокурсницею Валентиною у степове село Велика Скельова, де тоді розташовувалося ПМК-68 тресту " Кіровоградводбуд ". П’ять років працював тут виконробом якраз на будівництві насосної станції другого підйому в с.Миронівці , а потім його запросили на нову роботу.       Начальник УКДІ Віктор Панасович Бурлака пригадує:
      - Підбираючи спеціалістів, у першу чергу звертав увагу на тих, хто будував канал, бо ж хто, як не вони, добре знали слабкі та сильні сторони цього важливого і технічно складного об’єкту. Запропонував Миколі Григоровичу посаду начальника станції другого підйому, а дванадцять років тому, на початку квітня розрахувався головний інженер, і я, довго не роздумуючи, запропонував цю відповідальну посаду Миколі Григоровичу Цюпяшуку. І жодного разу не пошкодував, що зробив такий вибір, мені з ним легко працювати. Відповідальна і технічно грамотна людина, він завжди справляється із поставленими завданнями, серйозно ставиться до своїх безпосередніх обов’язків. Зокрема, успішно завершував і продовжує працювати зараз над енергозберігаючою технікою – нові розмінні агрегати , за допомогою яких воду в канал можна подавати дозовано, що зменшує витрати електроенергії на перекачування води. Було встановлено два агрегати на першій насосній станції з пропускною спроміжністю води 1,6 куб. метрів за секунду, а це було дуже важливе завдання. Зараз він продовжує працювати над тим, щоб встановити ще ефективніше обладнання. У мене є свої переконання щодо роботи. Впевнений , якщо людині дати можливість творчо працювати, це її стимулює, бо творчий підхід – завжди ефективний. Бог послав мені такого головного інженера, що не доводиться контролювати і перевіряти його роботу. Знаю – все зробить, як належить, можна не хвилюватися.
      Звичайно, Миколі Григоровичу Цюпяшуку приємно буде читати ці рядки про себе з вуст Віктора Панасовича. Втім, ця характеристика тісно переплітається з життєвою і професійною позицією головного інженера УКДІ. Він старається не пропускати жодної технічної новинки, постійно буває на виставках у Києві. До підлеглих ставиться з позиції колегіальності в роботі, на толерантній основі. І хоча Микола Григорович навіть дуже вимогливий, він, разом з тим, вміє слухати людей, поважає їх. Враховує, що кожний має свій характер, до кожного потрібно мати певний підхід. Але найвимогливіший в першу чергу до себе. Як правило, щопонеділка проводить виробничі наради, на яких детально обговорює із спеціалістами план роботи на тиждень, на місяць. Слідкує, щоб всі дільниці вчасно були укомплектовані новими сучасними інструментами, засобами малої механізації.
      Все проходить через нього, відчуває величезну відповідальність за всі ремонтні роботи на обох насосних станціях, а це 55 гідроспоруд, будівель, сам канал. Лише в минулому році поставили два тиристорні збуджувані, інше обладнання. Відчуває величезну відповідальність і за підпорядкованих йому працівників обох насосних станцій, ремонтно-будівельної, експлуатаційної дільниць, енергодільниці, машинного двору. Говорить: "В душі, за великим рахунком, я будівельник, швидше навіть будівничий, і мені подобається моя творча праця, від якої отримую задоволення".
      - Небайдужий і творчий підхід до роботи головного інженера УКДІ Миколи Григоровича Цюпяшука належно оцінено. Минулого року його нагородили Почесною грамотою Держводгоспу України, є грамоти обласної профспілки працівників АПК, не раз отримував грамоти та подяки від керівництва УКДІ.
      - Начальником техвідділу УКДІ працює і його дружина Валентина Калениківна. Та поспілкуватися з нею не вдалося, вона якраз поїхала у відрядження в Миргород, на науково-практичну конференцію з проблем води. Подружжя виховує сина Андрія. Зараз майбутній інженер –механік закінчує шостий, останній курс Київського політехнічного інституту.
      - У селі Велика Скельова до сумлінного подружжя ставляться з повагою, бо вони вже давно стали її жителями. З усіма знаходять спільну мову і на роботі, і в повсякденному житті.
      - Зібраний, високоосвітчений, дипломатичний, - так характеризують Миколу Григоровича його колеги. І це ще один невеликий штрих до портрету головного інженера УКДІ М.Г. Цюпяшука, волинянина, що вже понад двадцять років живе у нашому степовому краї.

     Вікторія Архипова