ВОДІ СПІВАЄМО, ВОДУ ПРОСЛАВЛЯЄМО

     Мальовниче село Велика Скельова нагадує гірську Швейцарію. Це враження посилює канал Дніпро – Інгулець, що кілька десятиліть несе свої води до багатьох населених пунктів центральної України. Очолює управління каналу людина небайдужа, з активною життєвою позицією – Віктор Панасович Бурлака. П’ять років тому він став ініціатором гарної справи: запропонував відзначити Всесвітній день води, що припадає на 22 березня. Адже це нагода знову і знову акцентувати увагу на актуальній темі збереження всіх життєво важливих ресурсів нашої країни. І ось уже п’ятий рік поспіль учні Великоскельовської школи відзначають Всесвітній день води як справжнє велике свято. Минулої п’ятниці у відремонтованій за європейськими стандартами актовій залі управління каналу Дніпро – Інгулець знову відбувся цей повчальний, пісенно – віршований, танцювальний захід.

     Розпочав його Віктор Бурлака. Він розповідав, а його цікаву інформацію супроводжували слайди про природу, про канал. Зокрема, повідомив, що Міжнародне десятиріччя дій «Вода заради життя» розпочалося 22 березня 2005 року у Всесвітній день водних ресурсів і триватиме до 2015 року. Час досить тривалий, щоб усвідомити важливість поставленої мети. Адже щороку більше мільярда людей вимушені користуватися потенційно небезпечними джерелами води. Це призводить до «тихої» гуманітарної кризи, через яку щодня гине до 4-х тисяч дітей. В Україні 6 млн. городян та 12 млн. сільського населення споживають воду із криниць та індивідуальних свердловин, які переважно знаходяться в незадовільному стані. Крім того, в Україні щорічно реєструють спалахи різних хвороб, що спричинені вживанням недоброякісної води та відсутністю необхідних умов санітарії. Це й спонукало колектив управління каналу Дніпро – Інгулець зайнятися широкою просвітницькою роботою щодо проблем води та здоров’я.
     Основне стратегічне призначення каналу Дніпро – Інгулець – промивання ріки Інгулець, в яку скидають кар’єрні води підприємства по видобутку бурого вугілля в Олександрійському районі, шахтні води з радіонуклідами – Східний гірничо – збагачувальний комбінат по збагачуванню уранової руди у Жовтих Водах, стоки з високим вмістом хлоридів скидають гірничорудні підприємства Кривого Рогу. Як наслідок, вода в Карачунівському водосховищі, що на річці Інгулець, стала непридатною для питного водопостачання. Тому щорічно необхідно робити водообмін, тобто замінювати воду на дніпровську, яку подає канал.
     Управління каналу Дніпро – Інгулець велику увагу приділяє санітарному стану русла каналу і прилеглих територій. Щоліта бригада по озелененню висаджує і доглядає декоративні кущі, квіти, газонну траву. Таке ставлення до довкілля не тільки викликає приємні емоції і настрій працюючих, а й виховує любов людей до рідного краю – до своєї домівки.
     Розповідь Віктора Бурлаки продовжила сільський голова Ірина Ломонос. Вона запросила учнів на віртуальну екскурсію В.Скельовою. Передивляючись слайди, а частина знімків з космосу, хлопчики та дівчатка побачили невимовну красу свого села, дізналися багато цікавих фактів. Зокрема, що довжина каналу – 150 кілометрів. Його живить не тільки річка Цибульник, а й її притока Обломіївка. А який вірш склали учителі школи про рідне село! Він колись неодмінно стане Гімном Великої Скельової, висловила сподівання Ірина Ломонос.
     Збагачені теоретичними знаннями, враженнями про роль води та природи у нашому житті, діти продовжили тему невеликим концертом з красномовною назвою «Моє село, моя колиска». Мова мистецтва – пісні, танці, вірші, інсценівки – промовляла любов’ю до земної краси, що нас оточує, мала яскраве тематичне спрямування. Учителі Світлана Бурлака, Надія Пащенко, директор сільського Будинку культури Світлана Буйлук добре підготували дітей до заходу. Глядачі – працівники каналу Дніпро – Інгулець, жителі села –щиро аплодували Марії Крайник за проникливо виконану пісню «Журавлі»; юній танцівниці Христині Коноваловій, яка так граційно передала настрій танцю «Струмочок»; Сергію Дуброву – головному персонажу інсценівки про бешкетника з рогаткою, який все ж зрозумів, що природу не можна нищити, бо «віддячить».
     Завершився виступ апофеозною піснею про Україну. А потім школярі взяли участь у вікторині «Вода – наш друг». Її провела Алла Бурлака, начальник відділу диспетчерської служби управління каналу: діти охоче розгадували загадки, пригадували приказки. Найкраще - дев’ятикласник Олександр Бурлака, шестикласниці Аліна Мазуренко і Катя Ханова, п’ятикласник Сергій Дубров, семикласники Ольга Скринько і Андрій Крайник, четверокласник Олег Дубров.
     Всі діти отримали подяки від адміністрації управління каналу Дніпро – Інгулець, невеличкі призи та сувеніри, а також смачний пиріг до чаю. Начальник управління каналу Дніпро – Інгулець Віктор Бурлака говорить: «Коштів на цей потрібний захід управління каналу не шкодує. І, головне, вже є результат – діти й справді почали бережливіше ставитися до нашого довкілля. Впевнений, що ніхто з них не викине під ноги обгортки з цукерок, чи інше сміття. І якщо ми, дорослі, не зуміли зберегти навколишнє середовище для них, то нехай Господь допоможе їм відтворити і зберегти для своїх нащадків цей Божий дар – цілющу воду, чисте повітря, а значить – здоров’я нації».

Вікторія Архипова