ПРОФЕСІОНАЛІЗМ - ЗАПОРУКА УСПІХУ

     1 червня працівники водного господарства святкуватимуть своє професійне свято. Тож з цієї нагоди редакція «ВС» побувала в управлінні каналу Дніпро-Ігнгулець з метою дізнатися, як саме спрацював колектив підприємства цього року, адже згідно договорів протягом 2008 року канал Дніпро-Інгулець повинен був відкачати води вдвічі більше минулорічного замовлення, 60 млн. кубів.
     Розрахунки, планування бюджету на рік, ведення обліку виконаної роботи – все це в обов’язках працівників відділу економіки, де трудяться досвідчені працівники: Поліна Ваврик, Тетяна Доценко та Оксана Горбенко під керівництвам начальника відділу Наталії Бакаєвої.
     Наталя Вікторівна Бакаєва працює в управлінні зовсім недавно – всього три роки, та за цей період зарекомендувала себе як висококваліфікований і відповідальний спеціаліст.
     Не дарма саме вона очолила відділ економіки, змінивши на цій посаді економіста з двадцятирічним стажем Поліну Юхимівну Ваврик. Незважаючи на свій досить молодий вік, пані Наталю цінують і поважають. Вона уміло організувала роботу відділу, завжди дослухається до порад старших, постійно у курсі справи всього, що відбувається в управлінні.
     За її словами, подача води за договорами відбувалася згідно встановлених строків. За воду користувачі вчасно розрахувалися, що дало можливість управлінню сплатити за використану електроенергію, поповнити фонд заробітної плати, забезпечити виплату премій та оздоровчих працівникам каналу, направити значні кошти на поточні та капітальні ремонти.
     Слід зазначити, що у відділі працюють досить молоді спеціалісти. Навантаження велике і роботи багато. Та з усім можна впоратися, коли є бажання і мудрий наставник, який завжди допоможе. Саме таким порадником у відділі економіки і є Поліна Ваврик. Вона із відвертим задоволенням говорить про своїх колег. Порівняно із минулими роками, нині роботи набагато більше: суттєво збільшився об’єм інформації і звітності. Та досвід приходить з часом, головне, щоб було почуття відповідальності і бажання працювати. «Старожили» каналу пишаються своєю молоддю – розумною, завзятою, небайдужою до своєї справи.
     Цікавою була розмова і з головним фахівцем з проектно-кошторисної роботи Олександром Панченком, який теж, до речі, на даній посаді працює 4 місяці. До цього він трудився в електротехнічній лабораторії, тож до виробничо-технічного відділу прийшов уже із певним досвідом і маючи вищу освіту.
     Виробничо-технічний відділ займається плануванням кошторисної документації капітальних ремонтів, складанням виконавчих схем, підбором будівельних матеріалів, проектуванням тощо. Це, за словам Олександра Панченка, досить масштабна і цікава робота. Необхідно знати усі ті новинки, які з’явилися на ринку будівельних матеріалів, знати їх призначення та технологію застосування, вносити раціоналізаторські пропозиції. Адже утримання водогосподарських об’єктів у належному стані – запорука стабільної роботи каналу.
     Побувавши у електротехнічній лабораторії – серці підприємства, у першу чергу зацікавило, чи складно було працювати цього року у період відкачки води. На це питання начальник Микола Полтавець відповів, що подача води замовникам – завжди гарячий період не тільки для працівників електротехнічної лабораторії. Та для того, аби все пройшло злагоджено, без екстремальних ситуацій, активно працювати доводиться весь рік. Наприклад, лише сьогодні, 21 травня, закінчили подачу води, а Микола Миколайович, як керівник цього підрозділу, уже готує заявки на рік наступний. Кожна відкачка води – як певний екзамен для всіх працівників, які готують обладнання до роботи. Саме в період подачі води видно, що потрібно замінити на наступний рік, що необхідно відрегулювати, а що - придбати.
     Для працівників каналу початок подачі води – свято. Саме нею, так би мовити, розпочинається новий рік. На меншим святом є і закінчення водоподачі, коли все пройшло добре, коли техніка не відмовила. Щоб робота виконувалася вчасно і якісно, працюють висококваліфіковані спеціалісти, інколи - без вихідних. Колектив підібрався дружний, відданий своїй справі, який фактично живе своєю роботою. І це не тому, що працювати на каналі Дніпро-Інгулець приходять кращі з кращих. Просто байдужі люди тут надовго не затримуються, залишаються лише ті, кому ця справа до душі, хто не ділить час на робочий і вільний, хто вріс в бригаду і всі вони стали одним цілим.
     Слід зазначити, що працівники електротехнічної лабораторії – це спеціалісти, які повинні знатися і на електриці, і на механіці, тобто, можуть розібратися з будь-яким обладнанням. А таких людей не так багато. Деякі працюють досить давно, прийшовши сюди із заводу «Калькулятор», деяких навчали безпосередньо в бригаді. Микола Миколайович задоволений тим, що до них приходить дуже здібна молодь, яка цікавиться абсолютно всім, намагається розібратися із досить складним обладнанням, постійно підвищує свій кваліфікаційним рівень.
     Аби робота виконувалася якісно, бригада повністю забезпечена усім необхідним, вводять в експлуатацію свої особисті ноу-хау, удосконалюють обладнання. Пишається Микола Миколайович, коли з його бригади ідуть люди в другі підрозділи на більш вищі посади: значить добре підготувили спеціаліста.
     Побувавши на машинному дворі, ми познайомилася із завідуючим Вадимом Швецем. Приємно, що знову на керівній посаді – молодий спеціаліст. Два роки тому, зразу ж після закінчення Світловодського технікуму радіоелектронного приладобудування, прийшов працювати до каналу Дніпро-Інгулець, де був призначений завідуючим машинним двором. Після 11 місяців роботи відслужив в армії і знову повернувся на своє робоче місце.
     Під керівництвом Вадима Олександровича трудяться 22 працівники. Це водії, трактористи, прибиральниця і диспетчер. Кожен займається своєю справою: керівник відповідає за те, щоб вчасно і в повному обсязі забезпечити запчастинами та новим обладнанням, які необхідні для ремонту техніки, слюсарі слідкують, щоб усе було відремонтовано, водії на своїх залізних конях обслуговують канал.
     Вадим відзначає досить теплі відносини у колективі: незважаючи на молодий вік, усі працівники машинного двору його підтримують, допомагають і ділом, і порадою, адже вони - односельці.
     Про роботу головної насосної станції розповів Сергій Бурлака, який керівником став теж зовсім недавно. Висококваліфікований, досвідчений, молодий і енергійний, він швидко опанував специфіку роботи своєї дільниці. Починав Сергій Вікторович із електрика, потім працював у електротехнічній лабораторії і ось уже три місяці очолює одну із найвідповідальніших дільниць – головну насосну станцію. Основне завдання, яким донедавна жив колектив, відкачка води, виконано. Сергій Вікторович задоволений тим, що водоподача завершилася вдало. Це стало можливим, звичайно, завдяки людям, які тут працюють, а це 12 машиністів-електриків та три інженери. Якщо виникали якісь неполадки, то просто у процесі подачі води проводилися профілактичні роботи, усі ретельно слідкували за обладнанням. Наразі колектив головної насосної станції займається усуненням тих дефектів, які були виявлені, проведенням налагоджувальних та поточних ремонтних робіт.
     Усім необхідним працівники забезпечені: у кожного є свої індивідуальні інструменти, спецодяг, якщо потрібно докупити якесь обладнання, відмови ніколи немає. В таких умовах і працювати хочеться щонайкраще. Аби забезпечити себе якісними обідами, на території головної насосної станції є свій город, сад. Тож вирощують тут і овочі, і фрукти. Продукти харчування заготовляють на зиму: консервують, солять, маринують, сушать фрукти для узвару. Все організовано на вищому рівні.
     Коли насосні станції каналу прикладають максимум зусиль, аби виконати замовлення по відкачці води, то у працівників експлуатаційної дільниці каналу Дніпро-Інгулець робота завжди є протягом усього теплого періоду року. Їх завдання – обкосити береги каналу, ні в якому разі не допустити проростання карантинних рослин, постійно розчищати русло каналу від сміття. Цього року роботи вдвічі більше – постійні дощі наповнюють ґрунт живильною вологою і трава росте дуже швидко. Протягом року колектив дільниці викошує ручними бензокосарками близько 180 гектарів. Приблизно скільки ж викошують і тракторними косарками. Тож з усього видно, наскільки це важка робота.
     Начальник експлуатаційної дільниці Володимир Лисенко запевнив, що на сьогодні усі 15 працівники забезпечені спецодягом, індивідуальними засобами захисту, кущорізами; косами, як це було раніше, уже не косять, а це неабияке полегшення. До речі, за шкідливість роботи працівники експлуатаційної дільниці мають доплату до основної зарплати.
     З гордістю Володимир Володимирович говорить про те, що на берегах каналу відсутні карантинні рослини – вивели.
Озеленення території – то теж їх робота. Щороку висаджують не оди десяток фруктових та декоративних дерев, кущів, оздоблюючи територію управління каналу. Завдяки їх рукам на клумбах з ранньої весни і до пізньої осені радують око своїм розмаїттям квіти. І все зі смаком, з розумінням справи.
     Володимир Володимирович також є частим гостем Миронівської школи, де працює з учнями, проводить роз’яснювальну роботу щодо збереження їхнього життя під час риболовлі та купанні у каналі тощо. Вчасно проводиться робота по техніці безпеки і серед своїх працівників: усе, що пов’язане з роботою техніки, може бути небезпечним для життя людини, якщо не дотримуватися певних правил і вимог.
     Приїхавши до другої насосної станції, ми зустрілися із провідним інженером-механіком Іваном Сербіним, який теж радо розповів про роботу його дільниці. Основне завдання колективу другої насосної, який налічує 17 осіб – обслуговування наявних агрегатів, забезпечення безперебійної подачі води від час відкачки. Наразі бригада випробування пройшла – водоподачу закінчено і є час ретельно підготуватися до наступного сезону. Адже потрібно бути у постійній готовності, воду можуть замовити у будь-який час і техніка повинна бути придатною до роботи. Працівники другої насосної станції здебільшого молоді, активні, беручкі до роботи. Не соромляться вчитися у своїх наставників, вносять свої ідеї. Саме в такому творчому підході до справи і працюють.
     По закінченню подорожі «ВС» завітала до відділу диспетчерської служби та аналітико-диспетчерського центру під керівництвом Алли Бурлаки. Аналітико-диспетчерський центр - це як ланцюжок, який з’єднує УКДІ з вищестоящим керівництвом у випаду надзвичайних ситуацій. Також підтримується постійний зв’язок з Кризовим центром Держрадгоспу України і з керівництвом району.
     Що до роботи диспетчерської служби, то вона виконує роль інформаційного центру під час подачі води. Кожен день ведеться збір інформації щодо роботи насосних станцій, кількості відкачаної води і подається начальнику управління. Ці дані також надсилаються до обласного управління водного господарства, до Держводгоспу України тощо. Поки каналом іде вода – у диспетчерській службі гаряча пора: працюють і вдень, і в нічний час.
     Начальник управління каналу Дніпро-Інгулець Віктор Бурлака своїм колективом задоволений: виконано великий об’єм роботи, усі до своєї справи ставляться із великою відповідальністю. Протягом періоду відкачки води працівники каналу зробили все можливе, аби замовлення виконати вчасно. Цьому, звичайно передувала велика і напружена робота протягом всього минулого року. Не даремно ж УКДІ цього року нагороджено Дипломом Федерації Профспілок Кіровоградської області та Почесною Грамотою Президії ЦК профспілки АПК України як переможця у Всеукраїнському конкурсі на кращий колективний договір. Також за результатами комплексної оцінки діяльності управлінь каналів України за І квартал 2008 року УКДІ посіло почесне І місце.
     Тож напередодні професійного свята Віктор Панасович щиро вітає усіх працівників водного господарства, бажає їм творчого натхнення у праці, великого особистого щастя, міцного здоров’я і всього самого найкращого.

Світлана Калугіна